Тобі не в’януть зроду, квітувать в поемах і серцях…

                                                         Мова…

                                                        Чарівна, милозвучна

                                                        Зачарувала, полонила, об’єднала.

                                                        Звучить піснею в серці українців.

                                                                        Скарб.

Саме так пише про нашу рідну мову Озадовський  Ілля, учень 6 –А класу. Адже й справді, що ми варті без рідного слова, рідної мови.

         Зворушливо, трепетно, ніжно любили і люблять свою мову українці. Вони порівнюють її з морем. І недаремно, адже мова наша така ж безконечна, могутня, глибинна. У ній – мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У мові – неосяжна душа народу, його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, його безсмертя.

         9 листопада святкували  День української писемності. Учні школи взяли активну участь у святі. Разом з вчителями української мови та літератури школярі розробили випуски стінгазет «Мова моя калинова»

         Серед учнів початкових класів відбувся конкурс на кращий почерк. Школярі показали найкращі результати своїх старань.

         У шкільній бібліотеці була організована книжкова виставка «Наш скарб – рідна мова». На виставці можна було познайомитися з творчістю наших земляків.

         Яскравими зірочками на творчому небокраї засіяли учні нашої школи – Пильгун Валентина та її сестричка Яна, Ткаченко Наталія. Всі охочі мали можливість прочитати їх перші здобутки.

         Мова – це вічність. Вона – наша краса, наш скарб єдиний, наша твердиня, захисток, гордість, розрада, мудрий вчитель. Мова – це вічність, правда і добро. І як важливо, щоб ми ніколи не забули свою рідну мову.